Українська класична поезія. Вся шкільна програма. 5-11 клас

Description

Збірка «Українська класична поезія. Вся шкільна програма 5-11 класи» є незамінним ресурсом для учнів та вчителів, які цікавляться українською літературою і бажають ознайомитися з найвизначнішими творами поезії, які входять до шкільної програми від 5-го до 11-го класу.
Ця збірка містить широкий спектр поезійних шедеврів, представлених видатними українськими поетами різних епох. Він охоплює різні тематики, стилі й жанри, що дає можливість читачам отримати багатогранне уявлення про розвиток української поезії протягом століть.
«Українська класична поезія. Вся шкільна програма 5-11 класи» є необхідним посібником для підготовки до літературних уроків, зовнішнього незалежного оцінювання та інших літературних заходів. Він допомагає учням ознайомитися з українською поезією у всій її розмаїтості та розкриває перед ними багато нових естетичних, емоційних і інтелектуальних переживань.
Маруся Чурай
Засвіт встали козаченьки
Віють вітри, віють буйні
Ой не ходи, Грицю
Григорій Сковорода
De Libertate
Всякому місту — звичай і права…
Петро Гулак-Артемовський
Рибалка
Євген Гребінка
Човен
Тарас Шевченко
Думка
До Основ'яненка
Доля
«Думи мої, думи мої…»
«За сонцем хмаронька пливе…»
Заповіт
«Злоначинающих спини…»
Іван Підкова
Ісаія. Глава 35 (Подражаніє)
Кавказ
Катерина
«Мені однаково, чи буду…»
«Мені тринадцятий минало…»
Наймичка
«Ой три шляхи широкії…»
«Росли укупочці, зросли…»
«Садок вишневий коло хати…»
Сон
Тополя
Степан Руданський
Добре торгувалось
Запорожці у короля
Павло Чубинський
Ще не вмерла Україна
Леонід Глібов
«А нуте, діти, ось сідайте!..»
Хто вона?
«Химерний, маленький…»
Хто розмовляє?
Хто сестра і брат?
Що за птиця?
Жаба й Віл
Муха й Бджола
Щука
Олександр Кониський
Молитва за Україну
Леся Українка
Contra spem spero!
«Хотіла б я піснею стати…»
Давня казка
«Стояла я і слухала весну…»
Давня весна
Мрії
«Мріє, не зрадь!..»
«Слово, чому ти не твердая криця…»
Тиша морська
«Як дитиною, бувало…»
Іван Франко
«Чого являєшся мені…»
Мойсей
Гімн
Легенда про вічне життя
«Ой ти, дівчино, з горіха зерня…»
Сікстинська Мадонна
Євген Плужник
«Ніч… а човен — як срібний птах…»
«Вчись у природи творчого спокою…»
Богдан-Ігор Антонич
Різдво
Коляда
Зелена Євангелія
Микола Вороний
Євшан-зілля
Блакитна Панна
Інфанта
Олена Теліга
Радість
Сучасникам
Олег Ольжич
«Захочеш і будеш!..»
Господь багатий нас благословив…
Олександр Олесь
Заспів
Похід на Царгород
Україна в старовину
Ярослав Мудрий
«З журбою радість обнялась…»
«О слово рідне! Орле скутий!..»
Чари ночі
Володимир Сосюра
Любіть Україну
Васильки
«Так ніхто не кохав…»
Осінь
Білі акації будуть цвісти
Павло Тичина
«Блакить мою душу обвіяла…»
Гаї шумлять…
Не бував ти у наших краях!
Арфами, арфами…
Ви знаєте, як липа шелестить…
О панно Інно…
Одчиняйте двері
Пам'яті тридцяти

Sujets

• Poetry
• European

Informations

• Publié par: Andrii Ponomarenko
• Date de parution: 07 juillet 2023
• Nombre de lectures: 0
• EAN13: 9786178341626
• Langue: Ukrainian

Extrait

Українська класична поезія
Вся шкільна програма. 5-11 клас
Збірка «Українська класична поезія. Вся шкільна програма 5-11 класи» є незамінним ресурсом для учнів та вчителів, які цікавляться українською літературою і бажають ознайомитися з найвизначнішими творами поезії, які входять до шкільної програми від 5-го до 11-го класу.
Ця збірка містить широкий спектр поезійних шедеврів, представлених видатними українськими поетами різних епох, від класиків до сучасних авторів. Він охоплює різні тематики, стилі й жанри, що дає можливість читачам отримати багатогранне уявлення про розвиток української поезії протягом століть.
«Українська класична поезія. Вся шкільна програма 5-11 класи» є необхідним посібником для підготовки до літературних уроків, зовнішнього незалежного оцінювання та інших літературних заходів. Він допомагає учням ознайомитися з українською поезією у всій її розмаїтості та розкриває перед ними багато нових естетичних, емоційних і інтелектуальних переживань.

Маруся Чурай
Засвіт встали козаченьки
Віють вітри, віють буйні
Ой не ходи, Грицю

Григорій Сковорода
De Libertate
Всякому місту — звичай і права…

Петро Гулак-Артемовський
Рибалка

Євген Гребінка
Човен

Тарас Шевченко
Думка
До Основ'яненка
Доля
«Думи мої, думи мої…»
«За сонцем хмаронька пливе…»
Заповіт
«Злоначинающих спини…»
Іван Підкова
Ісаія. Глава 35 (Подражаніє)
Кавказ
Катерина
«Мені однаково, чи буду…»
«Мені тринадцятий минало…»
Наймичка
«Ой три шляхи широкії…»
«Росли укупочці, зросли…»
«Садок вишневий коло хати…»
Сон
Тополя

Степан Руданський
Добре торгувалось
Запорожці у короля

Павло Чубинський
Ще не вмерла Україна

Леонід Глібов
«А нуте, діти, ось сідайте!..»
Хто вона?
«Химерний, маленький…»
Хто розмовляє?
Хто сестра і брат?
Що за птиця?
Жаба й Віл
Муха й Бджола
Щука

Олександр Кониський
Молитва за Україну

Леся Українка
Contra spem spero!
«Хотіла б я піснею стати…»
Давня казка
«Стояла я і слухала весну…»
Давня весна
Мрії
«Мріє, не зрадь!..»
«Слово, чому ти не твердая криця…»
Тиша морська
«Як дитиною, бувало…»

Іван Франко
«Чого являєшся мені…»
Мойсей
Гімн
Легенда про вічне життя
«Ой ти, дівчино, з горіха зерня…»
Сікстинська Мадонна

Євген Плужник
«Ніч… а човен — як срібний птах…»
«Вчись у природи творчого спокою…»

Богдан-Ігор Антонич
Різдво
Коляда
Зелена Євангелія

Микола Вороний
Євшан-зілля
Блакитна Панна
Інфанта

Олена Теліга
Радість
Сучасникам

Олег Ольжич
«Захочеш і будеш!..»
Господь багатий нас благословив…

Олександр Олесь
Заспів
Похід на Царгород
Україна в старовину
Ярослав Мудрий
«З журбою радість обнялась…»
«О слово рідне! Орле скутий!..»
Чари ночі

Володимир Сосюра
Любіть Україну
Васильки
«Так ніхто не кохав…»
Осінь
Білі акації будуть цвісти

Павло Тичина
«Блакить мою душу обвіяла…»
Гаї шумлять…
Не бував ти у наших краях!
Арфами, арфами…
Ви знаєте, як липа шелестить…
О панно Інно…
Одчиняйте двері
Пам'яті тридцяти
Зміст
Маруся Чурай
Засвіт встали козаченьки
Віють вітри, віють буйні
Ой не ходи, Грицю
Григорій Сковорода
De Libertate [1]
Всякому місту — звичай і права…
Петро Гулак-Артемовський
Рибалка
Євген Гребінка
Човен
Тарас Шевченко
Думка
До Основ'яненка
Доля
«Думи мої, думи мої…»
«За сонцем хмаронька пливе…»
Заповіт
«Злоначинающих спини…»
Іван Підкова
Ісаія. Глава 35 (Подражаніє)
Кавказ
Катерина
«Мені однаково, чи буду…»
«Мені тринадцятий минало…»
Наймичка
«Ой три шляхи широкії…»
«Росли укупочці, зросли…»
«Садок вишневий коло хати…»
Сон
Тополя
Степан Руданський
Добре торгувалось
Запорожці у короля
Павло Чубинський
Ще не вмерла Україна
Леонід Глібов
«А нуте, діти, ось сідайте!..»
Хто вона?
«Химерний, маленький…»
Хто розмовляє?
Хто сестра і брат?
Що за птиця?
Жаба й Віл
Муха й Бджола
Щука
Олександр Кониський
Молитва за Україну
Леся Українка
Contra spem spero! [6]
«Хотіла б я піснею стати…»
Давня казка
«Стояла я і слухала весну…»
Давня весна
Мрії
«Мріє, не зрадь!..»
«Слово, чому ти не твердая криця…»
Тиша морська
«Як дитиною, бувало…»
Іван Франко
«Чого являєшся мені…»
Мойсей
Гімн
Легенда про вічне життя
«Ой ти, дівчино, з горіха зерня…»
Сікстинська Мадонна
Євген Плужник
«Ніч… а човен — як срібний птах…»
«Вчись у природи творчого спокою…»
Богдан-Ігор Антонич
Різдво
Коляда
Зелена Євангелія
Микола Вороний
Євшан-зілля
Блакитна Панна
Інфанта
Олена Теліга
Радість
Сучасникам
Олег Ольжич
«Захочеш і будеш!..»
Господь багатий нас благословив…
Олександр Олесь
Заспів
Похід на Царгород
Україна в старовину
Ярослав Мудрий
«З журбою радість обнялась…»
«О слово рідне! Орле скутий!..»
Чари ночі
Володимир Сосюра
Любіть Україну
Васильки
«Так ніхто не кохав…»
Осінь
Білі акації будуть цвісти
Павло Тичина
«Блакить мою душу обвіяла…»
Гаї шумлять…
Не бував ти у наших краях!
Арфами, арфами…
Ви знаєте, як липа шелестить…
О панно Інно…
Одчиняйте двері
Пам'яті тридцяти
Publisher: Andrii Ponomarenko © Ukraine — Kyiv 2023
ISBN: 978-617-8341-62-6
Маруся Чурай
Засвіт встали козаченьки


Засвіт встали козаченьки
В похід з полуночі,
Заплакала Марусенька
Свої ясні очі.

Не плач, не плач, Марусенько,
Не плач, не журися
Та за свого миленького
Богу помолися.

Стоїть місяць над горою,
Та сонця немає,
Мати сина в доріженьку
Сльозно проводжає.

— Прощай, милий мій синочку,
Та не забувайся,
За чотири неділеньки
Додому вертайся!

— Ой рад би я, матусенько,
Скоріше вернуться,
Та щось кінь мій вороненький
В воротях спіткнувся.

Ой Бог знає, коли вернусь,
У яку годину.
Прийми ж мою Марусеньку,
Як рідну дитину.

Прийми ж її, матусеньку,
Бо все в божій волі,
Бо хто знає, чи жив вернусь,
Чи ляжу у полі!

— Яка ж бо то, мій синочку,
Година настала,
Щоб чужая дитиночка
За рідную стала?

Засвіт встали козаченьки
В похід з полуночі,
Заплакала Марусенька
Свої ясні очі…
Віють вітри, віють буйні


Віють вітри, віють буйні,
Аж дерева гнуться,
Ой як болить моє серце,
А сльзи не ллються.

Трачу літа в лютім горі
І кінця не бачу.
Тільки тоді і полегша,
Як нишком поплачу.

Не поправлять сльози щастя,
Серцю легше буде,
Хто щасливим був часочок,
По смерті не забуде…

Єсть же люди, що і моїй
Завидують долі,
Чи щаслива та билинка,
Що росте на полі?

Що на полі, що на пісках,
Без роси, на сонці?
Тяжко жити без милого
І в своїй сторонці!

Де ти, милий, чорнобривий?
Де ти? Озовися!
Як я, бідна, тут горюю,
Прийди подивися.

Полетіла б я до тебе,
Та крилець не маю,
Щоб побачив, як без тебе
З горя висихаю.

До кого я пригорнуся,
І хто приголубить,
Коли тепер того нема,
Який мене любить?
Ой не ходи, Грицю


Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці,
Бо на вечорницях дівки — чарівниці.
Котра дівчина чари добре знала,
Вона ж того Гриця та й причарувала.
Інша дівчина чорнобровая,
Та чарівниченька справедливая.
У неділю рано зілля копала,
В понеділок — переполоскала,
Як прийшов вівторок — зілля ізварила,
У середу рано Гриця отруїла.
Прийшов четвер — Гриць уже помер,
Прийла п’ятниця — поховали Гриця.
А в суботу рано
Мати дочку била:
— Ой нащо ж ти, доню, Гриця отруїла?
— Ой мамо, мамо, жалю в Вас не має…
Нехай же Грицько нас двох не кохає!
Нехай не буде ні тій, ні мені,
Нехай дістанеться та й сирій землі.
Така тобі, Грицю, за теє відплата —
З чотирьох дощичок темненька хата…
Григорій Сковорода
De Libertate [1]


Що є свобода? Добро в ній якеє?
Кажуть, неначе воно золотеє?
Ні ж бо, не злотне: зрівнявши все злото,
Проти свободи воно лиш болото.
О, якби в дурні мені не пошитись,
Щоб без свободи не міг я лишитись.
Слава навіки буде з тобою,
Вольності отче, Богдане-герою!
Всякому місту — звичай і права…


Всякому місту — звичай і права,
Всяка тримає свій ум голова;
Всякому серцю — любов і тепло,
Всякеє горло свій смак віднайшло.
Я ж у полоні нав'язливих дум:
Лише одне непокоїть мій ум.

Панські Петро для чинів тре кутки,
Федір-купець обдурити прудкий,
Той зводить дім свій на модний манір,
Інший гендлює, візьми перевір!
Я ж у полоні нав'язливих дум:
Лише одне непокоїть мій ум.

Той безперервно стягає поля,
Сей іноземних заводить телят.
Ті на ловецтво готують собак,
В сих дім, як вулик, гуде від гуляк.
Я ж у полоні нав'язливих дум:
Лише одне непокоїть мій ум.

Ладить юриста на смак свій права,
З диспутів учню тріщить голова,
Тих непокоїть Венерин амур,
Всякому голову крутить свій дур.
В мене ж турботи тільки одні,
Як з ясним розумом вмерти мені.

Знаю, що смерть — як коса замашна,
Навіть царя не обійде вона.
Байдуже смерті, мужик то чи цар, —
Все пожере, як солому пожар.
Хто ж бо зневажить страшну її сталь?
Той, в кого совість, як чистий кришталь…

Адаптація Гната Хоткевича
Петро Гулак-Артемовський
Рибалка



Das Wasser rauscht, das Wasser fliesst
Ein Fischer sass daran,
Sah nach der Angel ruhevoll,
Kühl bis ans Herz hinan.

Goethe [2]


Вода шумить!.. Вода гуля!..
На березі Рибалка молоденький
На поплавець глядить и примовля:
«Ловіться, рибочки, великі і маленькі!»

Що рибка смик — то серце тьох!..
Серденько щось Рибалочці віщує:
Чи то журбу, чи то переполох,
Чи то коханнячко?… Не зна він — а сумує!..

Сумує він, — аж ось реве,
Аж ось гуде, — і хвиля утікає!..
Аж гульк!.. З води Дівчинонька пливе
І косу зчісує, і брівками моргає!..

Вона й морга, вона й співа:
«Гей, гей! Не надь, Рибалко молоденький,
На зрадний гак ні щуки, ні лина!..
Нащо ти нівечиш мій рід і плід любенький?

Коли б ти знав, як Рибалкам
У морі жить із рибками гарненько,
Ти б сам пірнув на дно к линам
І парубоцькеє оддав би нам серденько!

Ти ж бачив сам, — не скажеш: ні, —
Як сонечко і місяць червоненький
Хлюпощуться у нас в воді на дні
І із води на світ виходять веселенькі!

Ти ж бачив сам, як в темну ніч
Блищать у нас зіроньки під водою;
Ходи ж до нас, покинь ти удку пріч, —
Зо мною будеш жить